Мій досвід роботи

Розвиток креативних здібностей
особистості через інноваційні технології
навчання на уроках

У справжнього вчителя -

                                        найважче і найрадісніше життя.

                     Трепетно хвилююча і болісно складна

                                                     творчість, езбагненно тонкі і вічно

                                       вдосконалювані інструменти,

                                                 якими він   діє на людську душу.

В.О.Сухомлинський

          У сучасних умовах інноваційна діяльність має відповідати принципу інтеграції освіти.  Передбачає посилену увагу до особистості кожної дитини як вищої соціальної цінності суспільства, орієнтацію на формування громадянина б з високими інтелектуальними , моральними, фізичними якостями.  Диференціація та індивідуалізація освіти налаштовує на забезпечення умов для повноцінного вияву і розвитку здібностей кожного школяра.

      

         Дотримання принципів демократизації освіти зобов’язує до створення передумов для  розвитку активності, творчості учнів і вчителів. Реалізація цих принципів вимагає переходу до інноваційної, творчої діяльності, що передбачає зміну змісту, методів, форм, технологій навчання.  Метою освіти за таких умов є вільний розвиток індивідуальних мотивів, здібностей, особистісних цінностей творчої дитини.

 

         Форми і методи обирає для себе кожен учитель сам.  Адже всі сучасні методи мають раціональні  зерна щодо роботи з учнями на уроці чи в позаурочний час. У ході підготовки і на самому уроці вчитель коригує навчальний процес відповідно до  можливостей  та бажання учнів. Найкращій оптимізації та гуманізації навчання сприяють прості, доступні й цікаві форми і методи навчання. Вони є і в особистісно зорієнтованому, і в інтерактивному, і в суб’єктивному навчанні, і у стратегії

розвитку критичного мислення, проблемному навчання.

         Кожен урок має сприяти ефективній реалізації основних функцій дидактичного процесу – освітньої, розвивальної, виховної та самовдосконалення. У контексті сучасних концепцій навчання на перший план замість освітньої виходить виховна функція – формування всебічно та гармонійно розвинутої особистості. Це вимагає формування духовного світу  учня, допомоги в його самоактуалізації та самореалізації, визнання права бути суб’єктом навчального процесу і формування  суб’єктивних взаємин на кожному уроці.

  

       Для розвитку креативних здібностей учнів  спиралася на роботи педагогів, психологів: вивчала, з яких етапів складається пізнавальна діяльність, які психологічні процеси функціонують на кожному з цих етапів. Тільки після цього  обирала форми, засоби та методи для розвитку креативних здібностей дитини.

         Своє завдання, як вчителя, я вбачаю насамперед у вихованні учня як активно мислячої особистості, що зможе творчо підійти до матеріалу, який вивчається. Тому я працюю над проблемою « Розвиток креативних здібностей особистості через інноваційні технології навчання на уроках біології». Дане питання достатньо розроблене у багатьох працях з дидактики, психології та педагогіки. Деякі з тих, що я опрацювала, названі в списку використаної літератури.

        Перш ніж реалізувати набуті знання через призму власної творчості, вивчила передовий педагогічний досвід з цього питання, ознайомилася з досвідом роботи вчителя біології Петриківського району Гурин В.І. з проблеми

 « Інтерактивні форми та методи навчання – прогресивний засіб підвищення інтересу до предмета». Головне в її роботі - підібрати такі методи та форми , які б допомогли   учням підійти до пізнання при вивченні біології.

         Заслуговує на увагу досвід роботи Стародубцевої А.Г., вчителя – методиста НВК № 139 м. Дніпропетровська, М.А.Гузика м. Одеси.

     

          Творчу особистість може навчити і виховати тільки інша творча особистість. А тому перед собою ставлю завдання: не лише озброювати учнів ґрунтовними знаннями, а й навчити їх застосовувати ці знання на практиці та орієнтуватися в навколишньому світі. Обираю найбільш прийнятні форми й методи роботи.  Урок проводжу не для учнів, а разом із ними. В його основі – навчання справою. Намагаюсь побачити в учневі особистість, шаную його думки, право на свободу вибору, право на співпрацю. Розвиваю активність, самостійність особистості, формую вміння жити в світі, що змінюється. Намагаюся встановлювати двосторонній емоційний зв’язок. Взаємодія базується на довірі, відвертості, відсутності страху. Використовуючи метод діалогу, проблемного навчання, моделюю ситуацію успіху, заохочення. Орієнтуюся на зону найближчого розвитку. Це приводить до створення сприятливого психологічного клімату, самостійності, творчості, прагнення саморозвитку. На своїх уроках разом з учнями визначаю мету уроку, планую її структуру. Учні відповідають однокласникам, вчителю, виконують самостійну роботу з подальшим контролем. Учень вивчає навчальний матеріал через різноманітні джерела, виконує індивідуальний план, а на уроці пояснює матеріал іншим, учителю, працює в статичних, динамічних, варіаційних групах. У співпраці з учнем більше уваги приділяю мотиваційній діяльності. На перше місце ставлю застосування знань і вмінь у процесі  розв’язання навчальних завдань на всіх етапах уроку. В цьому бачу ніби злиття різних етапів і функцій уроку, їх синтез, спрямований на активізацію навчального процесу. На уроці частіше використовую спілкування між учнями, організовую парну.  колективну та групову навчальну діяльність. Кожному учневі приділяю достатньо часу. Слабкі учні звертаються по допомогу до вчителя і здібних учнів. Використовую дослідницьке, проблемне, випереджуюче, різнорівневе та  прогнозуюче навчання. Також велике значення в моїй роботі мають проведення екскурсій, робота на екологічній стежині, уроки – конференції, уроки – заліки, урок – гра, урок – подорож, які ще більше урізноманітнюють діяльність учнів на уроці, викликають інтерес до предмета, бажання вчитися.

           Процес навчання забезпечую здійсненням трьох взаємозв’язаних функцій: освіти, розвитку і виховання особистості кожної дитини в класі. Цілі уроку є тим передбачуваним результатом, що стосується змін в особистості кожної дитини і досягненню якого підпорядковується увесь процес.

           Наведу приклади визначення мети  окремих уроків біології рослин і тварин. Перший урок кожної теми у 7 – 8 класах – це урок, на якому дається загальна

характеристика. Наприклад, мету уроку на тему «Загальна характеристика голонасінних» формулюю так:

·        ознайомлення учнів із загальною характеристикою голонасінних рослин і  формування  знань про основні ознаки голонасінних;

·        розвиток  вмінь працювати з підручником, додатковою літературою; удосконалення  індивідуальної  самостійної  роботи учнів;

·        формування  ціннісних орієнтацій  на збереження природи та естетичних смаків учнів.

           Вважаю, що складним компонентом навчання є контроль, що дає змогу визначити досягнення учнів і труднощі у навчанні, а також коригування навчання на основі здобутої інформації. Метою контролю є виявлення ступеня засвоєння навчального матеріалу кожним учнем, рівня оволодіння ним загально -навчальними і спеціальними вміннями та навичками. Контроль знань та вмінь стимулює навчальну діяльність учнів; закріплює в них навички підготовки до кожного заняття; сприяє формуванню таких рис характеру, як чесність, старанність, критичне ставлення до своєї праці, волю в подоланні труднощів; розвиває самооцінку; сприяє самоосвіті. Контроль знань та вмінь учнів пробуджує та розвиває інтерес до предмета, діагностує рівень підготовки кожного, своєчасно попереджає відставання деяких з них.  Оцінювання ґрунтую на позитивному принципі, що я передусім передбачаю зважання на рівень  досягнень учня, а не на  ступінь його невдач.

       

  У навчанні використовую такі форми контролю:

·        усний контроль.

      Наприклад:

      Запитання й завдання на порівняння ( повне порівняння,  порівняння за однією з

      ознак, неповне порівняння):

-         Які найважливіші відмінності в будові органів кровообігу кісткових риб та амфібій?

-         Які особливості будови шкіри ссавців, порівняно з будовою птахів?

-         Назвіть відмінні ознаки вторинної сукцесії, порівняно з первинною?

Запитання на визначення  причинно – наслідкових зв’язків:

-         Чому проростки квасолі гинуть без світла?

-         Чому морські водорості мають різне забарвлення?

-         Які причини відмінності органів дихання у ракоподібних та павукоподібних?

Завдання на узагальнення й класифікацію:

-         із наведених організмів виберіть, що належить до еукаріотичних;

-         запропонуйте класифікацію тварин зо способом добування їжі;

-         узагальніть відомості про органоїди клітини еукаріотів.

    Запитання і завдання на визначення певних взаємозв’язків:

-         які пристосування  мають рослини пустелі до умов посушливого жаркого клімату?

-         наведіть докази взаємозв’язку між коренем, стеблом і листками рослин.

Завдання на доведення й застосування знань:

-         користуючись зображенням жаби озерної та набутими знаннями , доведіть, що ця тварина має риси пристосування і до життя  у воді, і до життя на суходолі.

·        Письмовий контроль.

       

        Він відрізняється від усного більшою глибиною відповідей на запитання й виконанням практичних дій, більшою тривалістю роботи й підбиттям підсумків. Практикую  контрольні роботи за питаннями різного рівня складності, розв’язування задач, написання біологічних і термінологічних диктантів, завершення учнями фрази.

Наприклад:

Біологічний диктант із теми «Структурна складність і впорядкованість організмів» (10 клас)

1.     Клітинна стінка притаманна…

2.     У прокаріотів спадковий матеріал представлений…

3.     Неоднорідний колоїдний розчин, що перебуває в стані гелю або золю…

4.     Сучасна модель будови клітинної мембрани…

5.     Клітинна мембрана виконує функції…

6.     Двомембранні органоїди клітини – це…

7.     Синтез білків відбувається в…

         Для контролю знань та вмінь учнів застосовую тестування. Тестовим контролем  за невеликий час можна перевірити якість знань багатьох учнів. На підготовчому  етапі реальним є самоконтроль. Увага учнів фіксується на осмисленні змісту при формуванні відповіді, створюються умови для зворотного зв’язку між учнем і вчителем. У процесі навчання застосовую різноманітні тести: тест – альтернатива, тест – відповідність, тест множинного вибору, комп’ютерне тестування.

Наприклад:

Тест на відповідність із теми « Біосинтез білка» (10 клас)

А. Транскрипція Б. Трансляція В. Однозначність генетичного коду Г. Припинення синтезу Д. Мають мембранну будову,      складаються з двох субодиниць Е. Має форму молекули у вигляді листка     Конюшини Ж. Триплет нуклеотидів, розташований       на іРНК З. Ділянки іРНК, що не несуть     інформації про синтез білкової     молекули

1.     УГА, УАГ, УАА 2.     1 триплет – 1 амінокислота 3.     іРНК → білок 4.     ДНК → ІРНК 5.     рибосоми 6.     інтронні ділянки 7.     кодон 8.     тРНК 9.     АУГ, УАА, УАГ

           Контроль здійснюю на всіх етапах навчального процесу з біології. Цьому сприяє використання різноманітних форм контролю. Найулюбленішими формами контролю  для учнів є: графічний диктант, гра «Знайди пару», «Розірвана шпаргалка».

Наприклад:

Розірвана шпаргалка з теми: «Земноводні» ( 8 клас).

А. Риси пристосування до водних умов існування.

Б.  Риси пристосування до умов існування на суходолі

Ознаки:

1.     Перетинки між пальцями задніх кінцівок.

2.     Шкірне дихання.

3.     Язик.

4.     П’ятипала кінцівка.

5.     Повіки на очах.

6.     Трикамерне серце.

7.     Легеневе дихання

              Під час підсумкової контрольної роботи перевіряю рівень засвоєння

знань із розділу або кількох тем у формі заліку, підсумкової контрольної роботи, іспиту, державної підсумкової атестації.

Наприклад:

Залік з теми «Вищі спорові рослини» ( 7 клас).

Підготуйте проекти на теми:

·        «Перші наземні рослини»

·        «Мохи нашої планети»

·        «Давні кам’яновугільні ліси».

Додаткові індивідуальні питання:

1.     Що таке життєвий цикл рослин? Наведіть приклади.

2.     Які мохоподібні мають таломну будову, а які – листкоростеблову? Чим це можна пояснити?

3.     Що таке гематофіт і спорофіт? Яке значення вони мають у життєвому циклі рослин?

            Завершальним етапом вивчення шкільного курсу біології є державна підсумкова атестація, яка підвищує відповідальність кожного учня за свою роботу, сприяє вихованню в учнів вимогливості до себе.

     

           Мотиваційні технології покликані сприяти швидкому включенню учнів у навчально – пізнавальну діяльність.

            

          Для формування мотивації використовую різноманітні методичні прийоми. Здивування – початкова фаза розвитку пізнавального процесу.

Наприклад:

Прийом «Дивуй» до теми «Найпростіші» ( 8 клас).

   Амеб помістили в дві колби: в одну – з джерельною водою, в іншу – з кип’яченою.

В одній із колб через деякий час амеби загинули.

-         У якій колбі, на вашу думку, загинули тваринки і поясніть, чому?

Відстрочена відгадка. На початку уроку загадую загадку, відгадку на

 яку можна дізнатися на уроці під час вивчення нового матеріалу.

Наприклад:

Прийом «Відстрочена загадка» до теми: «Сприйняття інформації нервовою системою» (9 клас).

1.     Злочинець, щоб приховати сліди злочину, спалив закривавлений одяг жертви. Проте судово – медична експертиза на основі аналізу попелу встановила наявність крові на одязі. Як це вдалося зробити?

         В процесі засвоєння знань, щоб забезпечити ефективність кожного з основних компонентів,  використовую сукупність методів та методичних прийомів навчання, спрямованих на передачу і засвоєння учнями знань, формування вмінь і навичок. Вищим рівнем евристичної бесіди є дискусія, яка має велике розвивальне і виховне значення. У процесі дискусії учні сперечаються, доводять, аргументують, адекватно оцінюють себе, поважають думку інших.

          Головним завданням пояснення є розкриття причинно – наслідкових зв’язків

і закономірностей розвитку природи, людського мислення. Під час пояснення уважно спостерігаю за пізнавальною діяльністю учнів, їх поведінкою, зосередженістю, а також ставлю запитання, що дають змогу оцінити ефективність пояснення.

Наприклад:

Тема «Виділення» ( 9 клас).

Учні класу, використовуючи текст підручника, мають знайти відповідь на запитання: «Із яким біологічним процесом пов’язане утворення великої кількості

первинної сечі?»

      

          Лекція передбачає ознайомлення учнів з її планом, що дає змогу стежити за послідовністю викладу матеріалу. Навчаю учнів конспектувати зміст лекції, виділяючи в ній головне. Це розвиває пам’ять, сприйняття, волю, вміння слухати, увагу, культуру мови. Під час лекції до учнів звертаюся із запитаннями: «А як би ви діяли?», «Уявіть собі», ілюструю теоретичні положення, застосовую проблемний виклад, коментар, інтонацію, паузу, риторичні запитання.

         

           Самостійна робота з підручником – один із найважливіших методів набуття систематичних, міцних і ґрунтовних знань. Роботу з друкованим текстом  ускладнюю й урізноманітнюю. Це вибіркове читання й переказ, добір фактичного матеріалу за запитаннями, складання плану, конспекту, виписування тез, упорядкування довідкових таблиць, діаграм, підготовка повідомлень і доповідей. Поступово виробляю звичку працювати з додатковою літературою, довідниками, енциклопедіями, науково – популярною літературою.

            Наочні методи вимагають чіткого дотримання технічних прийомів і правил. В своїй практиці використовую практичні методи навчання для безпосереднього пізнання дійсності, поглиблення знань, формування вмінь і навичок. Це вправи, лабораторні, практичні, графічні й дослідні роботи. Виконання цих робіт контролюю, аналізую, розвиваючи в учнів навички самоконтролю.

Наприклад:

Вправа «Знайди вихід із ситуації» (9 клас).

В. 20 років . Він має статеві зв’язки з багатьма партнерами: з чоловіками і жінками. Впродовж останнього року він почав гірше почуватися: у нього паморочилося в голові, була слабкість, кожна застуда змушувала хворіти 1,5 – 2 місяці. Він схуд на 10 кг. У піхвах збільшилися лімфатичні вузли.

- Яка хвороба у В.? ( СНІД.)

- Яким шляхом він заразився? ( Статевим.)

- Що він має зробити? ( Здати аналіз.)

          

         Також на уроках біології часто використовую складені  кросворди,

 асоціативні схеми, «Кмітливе читання», «Модель майбутніх знань», «На смак і колір», «Сліпий капітан», «Пізнайко». Високу ефективність мають інтерактивні методи навчання.

Наприклад :

Складання кросворду по темі «Водорості» ( 7 клас).

		1.					В
				2.			О
	3.						Д
4.							О
						5.	Р
			6.				О
						7.	С
			8.				Т
			9.				І

Запитання до кросворду:

1.     Колоніальна зелена водорість.

2.     Водорість, що надзвичайно швидко синтезує білок.

3.     Водорість із світлочутливою органелою – стигмою.

4.     Бурі водорості, що живуть компактно в Атлантичному океані.

5.     Орган кріплення деяких водоростей до дна.

6.     Попарне злиття гамет.

7.     Непочленоване на органи тіло водоростей.

8.     Прісноводна нитчаста зелена водорість.

9.     Інша назва морської капусти.

Наприклад:

Метод «Мозковий штурм» на уроці « Характер людини» ( 9 клас).

На дошці записую слово «характер» і ставлю перед учнями завдання: висловіть власні думки вголос, не пояснюючи їх суті. Які асоціації викликає у вас слово «характер»?

Х – гармонія

А - впевненість

Р – поведінка

А – потік енергії

К – спілкування

Т – духовність

Е – досконалість

Р – діяльність, учинок, стійкість, особливість.

           Засвоєння нового на уроці поєдную із застосуванням і закріпленням раніше вивченого матеріалу, з формуванням умінь і навичок, що включають елементи новизни, контролю. На уроках застосовую різні методи і прийоми узагальнення та систематизації знань.

Наприклад:

Бесіда  під час вивчення теми «Кореневі системи рослин» ( 7 клас).

-         Навіщо застосовують добрива? Коли це потрібно?

-         За якими ознаками ознаками можна класифікувати добрива? Наведіть приклади.

Наприклад:

Завдання на спостереження:

1.     Заплющивши міцно очі, ви відчуєте в ділянці ока тремтіння м’язів, що скоротилися. Чому відбувається тремтіння?

2.     Проаналізуйте свою позу , коли сидите за партою; визначте, чи сприяє вона формуванню правильної постави, чи відсутні фактори, що провокують порушення постави з часом.

3.     Після чергового видиху затримайте дихання на 30 – 40 секунд. Чому ви спостерігаєте непереборне бажання вдихнути? Чи можна довільно загальмувати дихальний центр на необмежений час? Чому?

Завдання, що сприяють розвитку дослідницьких навичок:

1.     Земноводні можуть розрізняти кольори. Особливо чутливі вони до фіолетової частини спектра. Якими дослідами можна підтвердити цю реакцію амфібій? Які досліди ви б запропонували для визначення цього явища?

2.     Запропонуйте дослід, що доводить вплив сонячного світла на ріст і розвиток рослин.

Наприклад:

Розрахункові задачі:

1.     Яка кількість повітря необхідна людині впродовж години у стані спокою, якщо відомо, що гемоглобіну в крові міститься 750 г., а 1 г. гемоглобіну може зв’язати 1, 34 см ³. кисню? Одне повне коло кров здійснює у середньому за 0,5 хв.

2.     Під час виконання вільних вправ м’язи рук за 1 хв. Використовують 12 кДж енергії. Скільки глюкози (г)  використовують м’язи рук за 15 хв.? За 1 годину? ( При окисненні 1 моль глюкози виділяється 1520 кДж енергії).

3.     Скільки глюкози і кисню використає один учень на уроці, якщо за 1 хв. він використовує  8 кДж енергії ?

Наприклад:

Лабораторна робота № 3 на уроці « Кров і лімфа» ( 9 клас). « Мікроскопічна будова крові людини»

1.     Розгляньте препарати крові людини і жаби, знайдіть еритроцити, порівняйте їх вигляд, кількість.

2.     Зверніть увагу на будову еритроцитів людини. Поясніть, яке значення має форма двоввігнутого диска еритроцитів людини.

Наприклад:

Вправа «Вірю – не вірю» на уроці «Загальна характеристика водоростей» (7 клас).

Чи вірите ви, що…

·        Водорості живуть тільки у воді.

·        Водорості – це нижчі рослини.

·        Тіло водоростей має вегетативні  та генеративні органи.

·        Тіло водорості – слань.

·        Хламідомонада – зелена одноклітинна водорість.

·        Деякі водорості живуть на снігу, на льоду.

          Під час розв’язання біологічних завдань проблемно – пошукового характеру використовую  мозковий штурм, домашнє обдумування, що стимулює пізнавальну активність , самостійну роботу учнів з різними джерелами інформації, організовую роботу в групах.

Наприклад:

Приклади проблемно – пошукових завдань:

1.     Чому в ході еволюції виникли різні види м’язової тканини?

2.     Пригадайте функції нейрона і поясніть, чому нервові клітині не діляться.

3.     Чи можлива пересадка мозку?

4.     Чи згодні ви з висловлюванням, що рани у переможців загоюються швидше, ніж у переможених?

         Одним із прикладів креативних педагогічних технологій, що мають багатий творчий потенціал, є метод проектів.  Застосування технологій проектного навчання

/+ дає змогу розв’язати завдання, що сприяють формуванню творчого мислення, забезпечують  розвиток ініціативи і самостійності учня, дають можливість використати знання, отримані в процесі навчання, у розв’язанні практичних завдань.

Наприклад:

Проект «Зелені легені села».

Мета проекту: вивчення інформації про зелені насадження в районі школи і використання інформаційних технологій із метою підвищення інтересу до вивчення біології.

Завдання проекту:

1.     Вивчити екологічні норми зелених насаджень у селі.

2.     Дослідити кількісний, видовий склад, стан рослин у районі школи.

3.     Порівняти реальний стан зелених насаджень з екологічними нормами, визначити наявність чи відсутність проблеми.

4.     Пояснити громадськості і всім , від кого так чи інакше залежить розв’язання даної проблеми, необхідність її розв’язання. Діяльність в цьому напрямі; запропонувати шляхи покращення стану озеленення села, здійснити практичні кроки щодо їх реалізації.

          Проблемне навчання розглядається, як технологія розвивальної освіти, спрямована на активне одержання знань, формування дослідницької діяльності, залучення до наукового пошуку, творчості. Цей вид навчання  передбачає дві основні цілі: допомогти учням самостійно засвоїти зміст навчального матеріалу та навчити застосовувати наукові методи в процесі пізнання. Проблемна ситуація є початковим моментом мислення учнів. Прикладом такої ситуації на уроці є проблема, що виникає при вивченні дихання у риб. Більшість тварин для дихання використовує кисень повітря. Риби – водні тварини. Чому вони не задихаються у воді? Пізнавальна суперечність: існування зв’язку між будовою дихальної системи тварин і способом її життя.

        

          Проблемна ситуація виникає, коли учні намагаються самостійно досягти поставленої мети перед ними під час проведення лабораторної роботи «Мікроскопічна будова крові людини» (9клас). Учням пропоную відповісти на запитання: «Чия кров: людини чи жаби, переносить кисню більше?» Діти зразу ж відповідають, що жаби, бо еритроцити крові жаби більші за розмірами. Але це не так. Разом починаємо пошук відповіді на запитання.

         Викладання біології пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дає змогу дуже швидко опрацювати цю  інформацію і представити її у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різними об’єктами і явищами, будовою та функціями. Використання комп’ютерних технологій здійснюю у двох напрямках. Один із них – комп’ютерна підтримка предмета.

Наприклад:

Вивчення теми «Загальний план будови клітини» (10 клас).

Для підготовки уроку і для самостійного опрацювання учнями навчального матеріалу використовую навчальний електронний посібник О.В.Данилової «Біологія. Молекули. Клітини. Організми»

          Тестування, що додається до уроку, використовую  при закріпленні навчального матеріалу з умовою найшвидшого виконання тестових завдань. Уведення ігрового моменту «Хто перший» підвищує пізнавальну активність на уроці, що забезпечує кращу результативність навчальної діяльності.

          

          Однією з беззаперечних переваг засобів мультимедіа є можливість розробки на їх основі інтерактивних комп ’ютерних презентацій із біології.

Наприклад:

Презентація теми «Екологічні проблеми мого села».

         Комп’ютерні технології дають змогу включати в навчальний процес нові форми творчих робіт: розробку біологічних ігор, проектну діяльність. Їх учні використовують при підготовці та проведенні нестандартних уроків ( ділових ігор,

прес – конференцій, інтелектуальних змагань, конкурсів, творчих звітів, позакласних заходів).

          Метою виховної роботи на уроках біології, екскурсіях є розвиток громадянських рис особистості, її національної свідомості, інтелектуально – пізнавальної, художньо – естетичної, психолого – емоційної, трудової, фізичної, екологічної, правової культури. Під час проведення екскурсій в природу формуються вміння, пов’язані з проведенням самостійних досліджень з вивчення стану навколишнього середовища, виявлення впливу на нього  діяльності людини. Це допомагає обґрунтувати необхідність конкретних природоохоронних заходів на певній території. Спираючись на отримані знання, школярі набувають трудових навичок і вмінь, що пов’язані з охороною  природного середовища, а також пропагандою природоохоронних ідей.

          Вивчення впливу людини на навколишнє середовище ускладнюється  в залежності від віку учнів. Так, учень 7 класу вивчає вплив діяльності людини на екологію одного  або декількох споріднених видів рослин. У 8 класі діти вивчають вплив людини на групи видів  тварин, рослин і заходи регулювання їх чисельності. Учні 9 класу розглядають діяльність людини в межах всієї екосистеми, вплив людини на  екосистему. Головне завдання таких  занять – формування в учнів  відповідального ставлення до природи і застосування набутих знань в конкретних життєвих ситуаціях.

          Набуті знання з екології учні використовують у справі охорони навколишнього середовища. Це екскурсії по вивченню рослинного і тваринного світу своєї місцевості, виявленню ділянок, де зустрічаються рідкісні рослини, дослідженню впливу забруднення навколишнього середовища на екосистеми свого краю. Учні проводять екологічне обстеження: виявляють місця, де зсипаються смітники, проводяться операції по знищенню бур’янів.

             

          Знаючи нахили, здібності, інтереси дітей, спрямовую їх на вибір спеціальності. Наголошую на те, що кожна професія, якою вони збираються оволодіти в майбутньому, вимагає міцних знань, умінь і навичок з основ наук, інтелектуального розвитку і високої культури.

          Обов’язковими стали в школі натуралістичні заходи: тиждень екології, свято зустрічі птахів, екологічні агітбригади, виставки малюнків, плакатів, конкурси на  краще читання віршів про природу,  конкурси вікторин і загадок про весну, птахів, складання кросвордів, ребусів про рослинний і тваринний світ, їх охорону. Учні виступають з повідомленнями,  рефератами , проводять екологічні конференції про екологічні проблеми країни, області, свого краю. На годинах спілкування члени лекторської групи виступають із повідомленнями про вплив шкідливих звичок на організм людини. Діти з турботою ставляться до братів своїх менших:взимку виготовляють годівниці і підгодовують птахів, навесні птахів чекають затишні будиночки.

           При проведенні уроків намагаюся прищепити інтерес і любов до свого предмету. Вважаю, що тут важливо все: від посмішки вчителя, його доброзичливості, принциповості та вимогливості до бездоганних знань предмета, уміння його донести до розуму і серця учня. Розвиток креативних здібностей особистості через інноваційні технології навчання  на уроках біології сприяють наполегливому оволодінню знаннями учнів. Свідченням правильності вибору цієї системи навчання є досягнення моїх учнів: перемога на районній та участь в обласній олімпіаді таких учнів школи: 8 клас – Багач Аліна, 9 клас – Коба Валентина, 10 клас – Огарь Аліна, 11 клас – Подольна Катерина, а також вступ випускників  школи до вищих навчальних закладів, де вступним іспитом є біологія.